» » Хто знає свою історію, той прокладає дорогу в щасливе майбутнє

Хто знає свою історію, той прокладає дорогу в щасливе майбутнє

Хто знає свою історію, той прокладає дорогу в щасливе майбутнє
В цьому переконані жителі мікрорайону Тинне, які вирішили увіковічити пам’ять про полеглих односельчан
Приміські села біля великих міст з часом розчиняються у тих містах, стаючи їх мікрорайонами. Таку долю має й село Тинне, що стало мікрорайоном обласного центру м. Рівне. А через те, що на Рівненщині в колишньому Сарненському районі є ще одне село Тинне, навіть у Вікіпедії – інтернет-енциклопедії ці два населені пункти сплутали, тож те Тинне, яке біля два десятки років тому стало мікрорайоном Рівного, залишилося без історичної довідки про нього. Та все ж у краєзнавчому довіднику О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» знаходимо дані про походження назви Тинне та першу історичну згадку про це поселення.
Мешканці мікрорайону Тинне, особливо старожили, шанують історію свого села. Не так давно, у 2018-2019 роках, Тинне відзначило дві дуже важливі та значимі в своїй історії дати: 550-річчя з дня першої письмової згадки та 130-річчя Свято-Різдво-Богородицької церкви.
А сьогодні громадська організація «Громада Тинне» від імені вірян усіх віросповідань звертається до міської влади м. Рівне з ініціативою спорудити капличку.
«З метою увічнення пам’яті героїв-односельців, що воювали за незалежність України, воїнів-афганців, воїнів-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, учасників АТО та ООС, громадська організація «Громада Тинне» від імені мешканців всіх віросповідань звертається з питанням до влади про виділення невеликої земельної ділянки 189 кв. м в центрі села між приміщеннями амбулаторії та бібліотеки за адресою вул. Тиннівська, 50 А для зведення каплиці.
Каплиця Пресвятої Богородиці стане місцем духовності та подяки на землі наших дідів-прадідів…» - пишуть мешканці Тинного у своєму листі-зверненні.
Чому саме це місце просять виділити під каплицю мешканці мікрорайону Тинне? Каплиця буде споруджена в пам’ять про загиблих захисників України.
«Під час відступу німецьких військ у Другій світові війні саме сюди звозили з околиці села загиблих воїнів і поховали у двох братських могилах (в центрі села), які були після війни перепоховані. Зі слів старожилів – дітей війни нашого селища, частково останки залишились на цьому місці. Саме тому громада мікрорайону просить виділити саме це місце для спорудження каплиці», - пояснюється у листі.
Ініціатори спорудження каплиці запевняють, що це місце стане оазою духовності, тут молодь вчитиметься з повагою відноситись до пам’яті про загиблих людей, шанувати свою історію. Тут священнослужителі проводитимуть молебні, а віряни молитимуться й дякуватимуть Богородиці за кожен прожитий день. Капличка зі скульптурою Богородиці – це споруда надовго і служитиме як сучасним, так і наступним поколінням тиннівців.
Активісти попросили депутата Рівненської міської ради Олену Нездюр, яка часто в них буває й переймається справами громади, допомагає у вирішенні нагальних питань цього мікрорайону, аби вона як депутат посприяла вирішенню цього питання. Тим паче, що тиннівці не просять у влади коштів на капличку. Її споруджуватимуть за пожертви парафіян та благодійників.
Тинне. Історична довідка (за О. Цинкаловським):
Від південно-західної окраїни Рівного видніються на яристих висотах давні забудови села Тинне. Перші вісті про Тинне (Тынное) черпаємо з акта 1468 року в описі поділу майна Семена Солтана й Василя Збаразького.
У 1603 році Олександр Острозький приймає маєтності Рівненського ключа, в числі яких називається «имение Тышно». Тоді ж стали насипати греблю для водоймища «близ Тышновского ручья», при якому будували водяний млин.
За даними 1889 року «с. Тынное» мало 65 дворів, 525 мешканців. У церкві Народження Пресвятої Богородиці збереглися копії метричних книг з 1795 року.
Назва Тинне (колишнє «Тынное») має прикметникову форму: чиє? яке? І зважаючи на літеру «ы», може мати зв’язок з прізвищем (прізвиськом) Тынник, Тынняк, Тынный, де ймовірне значення – «майтер тинних огорож». Але існує в письмових згадках ще й ім’я Тин, як у рядках: «А при том был Тин Горчица» (1471 р.). Воно теж могло породити назву з ознакою приналежності.
Та інтригує ще одне. Чи не має назва Тинне відношення до слова «тина» - «зарослі комишу стоячого водоймища»; «болото»; «дрібні водорослі на поверхні водоймища»? Якщо так, то назва символізує «мокристе надпотіччя, де засновано поселення». Причому назва «Тинне» могла спочатку належати тільки урочищу.
Довідник 1947 року відносить до Тинного хутори Рокита і Семиграни. Їх назви не зовсім зрозумілі. Хоч є в околиці Тинного немало іменованих місць: Займища, Грабівка, Басівщина, Безодня, Курган та ін..
Підготувала Людмила МАРЧУК
ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Введите код:
Галерея