Плакатись на долю чи конструктивно змінюватись?

Про ринок і все насущне з депутатомРівнеради Оленою Нездюр

Ніщо не стоїть на місці й ніщо не є вічним. Все тече, все змінюється. Істинність цих філософських сентенцій підтверджує життя. Невпинні зміни щодня спостерігаємо в нашому повсякденні. Не завжди ці зміни в нашому місті нам подобаються. І коли краєзнавці б’ють на сполох, що повністю зникає з лиця землі старе місто, то представники малого бізнесу, які торгують на ринках, б’ють тривогу, що їх витісняють з давно насиджених, обладнаних своїм коштом і своїми руками місць. І в усьому, кажуть одні й другі, винні забудовники.

Для рівнян вже не новина, що на місці центрального речового ринку на вул. Замковій от-от постане новітній квартал сучасного міста. За повідомленнями в пресі знаємо, що незабаром тут з'явиться 16-поверховий культурно-просвітницький центр князів Острозьких та п'ять житлових будинків з комерційними площами.

І хоч забудовники не змітають торгові точки бульдозерами, а просять підприємців перенестися ряд за рядом в протилежний від забудови бік, будівництво здійснюється поетапно, все ж люди забили з цього приводу тривогу. Адже відповідно до графіку забудови, вже через два місяці, у червні 2021 року торгівці повинні залишити свої торгові місця до 14 ряду. Такий стан речей є підставою для хвилювання для тих, хто віддав розвитку свого малого підприємництва на ринку багато років свого життя, поклав на це своє здоров’я.

Спілкуємося на тему ринків, їх близького майбутнього з депутаткою Рівненської міської ради, директоркою ринку, який розташований поруч із центральним ринком – Торгового центру-Д Оленою Нездюр. Адже саме сюди біжать з проханням надати їм торгове місце ті, кого вже витіснили забудовники.

• Олено Ярославівно, Ви депутат міської ради і водночас людина, яка вболіває за долю підприємців, які працюють на ринку. Цікавить Ваше бачення цієї ситуації, яка змушує хвилюватися тисячі родин. Що скажете?
• Питання про перепрофілювання речового ринку, що на Замковій не постало раптово. Адміністрація ринку почала погоджувати перепрофілювання ринку два роки тому. Підприємців, які там працюють, попередили про плани адміністрації ринку заздалегідь. Для організації подальшої роботи їм дали рік часу. Хоч людей можна зрозуміти: у наш час економічної скрути та карантину переходити на нове місце складно. Є чимало таких, які мають альтернативний бізнес десь в інших місцях. Але є й такі, які окрім цього місця на ринку, більше не мають нічого. З десяток таких осіб звернулися до нас відразу, ще рік тому. Переходять окремі підприємці й тепер. Ми їм раді й готові надати торгові площі на нашому ринку.
• 22 березня міський голова РівногоОлександр Третяк, зібравши профільних заступників та представників профільних управлінь зустрівся із адміністрацією та ініціативною групою ринку й забудовником. Обговорювали проблемні питання, які турбують представників усіх сторін. Тож стало відомо,що поетапна ліквідація торгових місць буде здійснюватись до 2023 року. Підприємцям запропонували альтернативні місця. Кажуть, що торгові точки пропонують обладнати по вул. Гагаріна поблизу маркету «Novus». Але люди все одно незадоволені.
• Бо ринок - це не просто загороджена територія з табличкою «Ринок». Ринок – це інфраструктура, під’їзди, доїзд до нього, умови для зберігання продукції і т. п. Тому питання розташування ринку дуже важливе. Тож я розумію настрої підприємців. Відколи їх почали ряд за рядом пересувати, до них перестав ходити покупець. Звісно, можна намагатися пояснити це тим, що у нинішній непростий час покупець взагалі перестав ходити на ринок. Люди живуть одним днем: хліб з молоком в найближчому гастрономі та й того достатньо. Стан суспільства депресивний. Люди знервовані й не хочуть купувати ніяких обновок. Але тут, коли вести мову щодо речового ринку на Замковій, річ не тільки в загальноукраїнській нелегкій економічній ситуації. Покупець не сліпий. Він бачить, що там вже стоїть кран, повним ходом йдуть будівельні роботи й саме тому він не хоче туди йти. Він розуміє, що ринку як такого вже нема і йде в інші місця.
• Ви депутат. Що скажете з приводу настроїв міської влади щодо підприємців?
• Складається враження, що влада підприємницьке середовище недолюблює і водночас його побоюється. Ще минулого року було чути заяви про перенесення всіх ринків за межі міста.
• І як Ви на це дивитесь?
• Є тут дві сторони однієї медалі. З одного боку начебто й нічого. Але коли подивитись на це питання з другого боку… Чи думають наші владі про те, що ринки це чийсь бізнес? Наше місто не є містом промисловців. Воно є містом дрібного бізнесу. В нас нема великих підприємств, у важкі дев’яності їх порізали й продали. Щось закрили згодом, щось збанкрутувало. Навіть молокозаводу в нас не стало. Залишилися лише ринки. І працюють на них люди, які не чекаючи допомоги від влади й держави, самотужки облаштували для себе робочі місця, а як налагодили роботу, стали отримувати прибуток, то ще й дали робочі місця іншим людям. Всього вони досягли своєю працею. Цими людьми важко управляти, бо вони вільні, нікому не підпорядковані. Їх важко нагнути, бо над ними нема начальника чи чиновника, який може пригрозити їм звільненням. Ці люди самодостатні. В нелегкі часи вони перші підставляли державі й суспільству плече, але й перші ратували за справедливість, першими виходили на майдани з протестами. Тому нам варто рахуватися з їхньою думкою. В одну якусь мить сказати їм, що ми вам заборонимо торгівлю, перенесемо вас десь поза межі міста, просто недоречно. Перед тим, як сказати «А», треба вивчити весь алфавіт. Щоб вирішити питання з ринками, треба вивчити всю його матеріальну частину. Тут треба приймати рішення обережно. Адже ці рішення стосуються не однієї людини, а тисяч родин, у яких немає іншого працевлаштування, окрім як на ринку. Тому я б порадила гарячим головам, які хочуть вирішувати питання ринків радикально, щоб вони у прийнятті подібних рішень були обережнішими.
• Очевидно, не той нині час. У багатьох областях нині оголошено червону зону. Тотальний карантин тягне за собою економічну складову.
• На жаль, так. Зараз із цим вірусом в наших підприємців відчуття дежавю. Минув рік, а ми знову в такому ж становищі, як у цю ж пору минулого року. Хоча торік, як запроваджували перший карантин, у нас було більше оптимізму. Всі ми вірили, що з настанням літнього тепла цей вірус десь випарується і все мине. А воно не минуло. Навпаки вірус став ще більш небезпечним. Число хворих наближається до критичної точки.
• Що робитимете, коли в Рівному теж оголосять червону зону і запровадять тотальний локдаун?
• Зараз прийняття рішень поклали на місцеву владу і все буде залежати від того, яке рішення вона прийме. Нам, звісно, не хотілося б, аби ринок закрили. Адже підприємці - це люди, які працюють самі на себе. Торік перед пасхальними святами вони вклали кошти у весняний асортимент і через карантин не змогли цей товар реалізувати. Цього року цей товар вже не актуальний, бо мода змінюється, смаки в покупця змінюються. І страшно подумати, що таке може повторитися й цієї весни. Проте, коли дивитися на це питання з другого боку, то щодня чуємо повідомлення про реальні смерті. Лікарні переповнені. Не вистачає ліжкомісць. Хоч питання не в ліжку, а в подачі до того ліжка кисню. Киснева станція в нашій міській лікарні не справляється, не можна розмістити більше людей в обласній, бо все упирається в подачу кисню. Тому все залежатиме від ситуації.
• Але Вам, як директору ринку, хочеться щоб ринок працював?
• Так, мені, як директору ринку, хочеться аби на ринку було все так, як у недавні добрі часи завжди бувало перед святами. Щоб ринок працював і було на ньому передсвяткове пожвавлення, багато покупців з веселим настроєм вибирали собі до свята обновки й продукти. Та оскільки старі добрі часи вже навряд чи повернуться і нам доводиться жити в умовах світової пандемії, то хочеться щоб наші підприємці мали вищий рівень свідомості. Я вважаю, що це нескладно. Є інструкція, бери й роби. Просто треба носити маску. І не на бороді, а правильно, як слід. Треба подбати і про антисептики, щоб усі необхідні умови захисту були дотримані. Саме цього рівня свідомості, самосвідомості в кожного, хто є на ринку, й не вистачає. Добре, коли ти здоровий і вірус тебе минає, а от коли опиняєшся на лікарняному ліжку під апаратом ШВЛ, отоді рівень свідомості різко змінюється.
• Треба вакцинуватися. Які настрої щодо вакцинації у підприємців Торгового центру-Д?
• Вакцинуватися чи ні, це особиста справа кожного, але в цілому настрої в людей дуже обережні. По-перше, бракує інформації. Чекали на одну вакцину, а привезли іншу. Вакуум інформації завжди заповнюється інформацією альтернативною. І люди побоюються. Адже віддалених результатів дослідження не існує. Ми не знаємо, як поведе себе вакцина в нашому організмі.
• Якій вакцині довіряєте Ви особисто і чи будете щеплюватися?
• Я довіряю вакцині Pfizer. І до AstraZenecaтеж ставлюся з довірою. Хочу прищепитися, бо розумію, що вірус мутує і заховатися від цієї хвороби не вдасться нікому. Дай, Боже, щоб усі ми перехворіли в легкій формі.
• Дай, Боже. В народі кажуть: живий про живе думає. Як у вас на ринку? Донедавна було багато планів.
• Все у нас йде за планом. Працюємо не покладаючи рук. З початком весни плануємо розпочати свій будівельний сезон.
• Скільки не бореться влада зі стихійною торгівлею, а вона як була, так і досі є. Скоро вже від ринку до театру тротуари застелять сільською продукцією. Які ваші думки як депутата з цього приводу?
• Торгівля не повинна здійснюватися з тротуару. Є у нас для цього спеціально обладнані місця. Є ринок по вул. Сагайдачного, де є столи. Ставайте люди і торгуйте. Викладайте свої овочі, фрукти, домашню курку, яку тут же може перевірити лабораторія, і торгуйте. Є місця всередині центрального продовольчого ринку на другому поверсі, де завжди продавалася сметана, сири. Треба знайти причину, чому люди не хочуть туди йти й усунути її. Бо вже і справді доходять з торгівлею на тротуарах до самого театру. Це неприпустимо. Не думаю, що торгівля ця упирається тільки в оплату торгового місця. Наскільки мені відомо, цих торгівців «обілечують» і на землі, хоч невідомо, чи ті кошти йдуть за призначенням. Переконана, що цей процес кимось організований. Якщо люди стоять на тротуарах, а на ринку повно вільних місць, треба шукати цьому причину.
• Ще одне питання особисте. Скоро вже півроку, як ви є представником від народу у владі. Як вам у владних коридорах з депутатськими повноваженнями?
• Влада - не мед, як декому здається. Це відповідальність. Є свої плюси. Але є й мінуси. Я багато працюю на окрузі й чимало подано депутатських запитів, дещо вдалося вирішити. Приємно щось зробити для людей. Що зрозуміла для себе? До всього треба підходити конструктивно. І на критику також треба зважати.
• Дякую Вам за змістовне інтерв’ю. Бажаю плідної, без карантину, успішної праці й здоров’я.

Розмовляла Людмила МАРЧУК