Від культури контролю – до культури розвитку: як Рівненщина забезпечує якість освіти
Кажуть, у житті потрібно прийняти два важливих рішення: куди йти та кого взяти з собою. На дорогах освітянського життя в непростих умовах воєнного сьогодення такі рішення впливають на майбутнє не лише окремого регіону, а й усієї країни. Про напрями руху, тенденції, виклики та можливості у сфері забезпечення якості освіти спілкувалися з начальником Управління Державної служби якості освіти у Рівненській області Святославом Сидоруком.
До слова, Управління Державної служби якості освіти у Рівненській області вже сім років поспіль відповідально, відкрито та впевнено працює задля забезпечення якості освіти Рівненщини.
— Що ж сьогодні у полі зору Управління? Чим особливий був 2025/2026 навчальний рік у контексті забезпечення якості освіти? Про досягнення та плани на майбутнє запитали начальника Управління Святослава СИДОРУКА.
— Попри те, що черговий навчальний рік знову минув в умовах воєнних викликів, освітяни області не просто стійко тримають стрій, але й розвивають та забезпечують якість освіти на всіх рівнях. Сьогодні команда Управління – це не лише наші працівники, а й велика спільнота педагогів, представників органів управління освітою, Рівненського ОІППО та центрів професійного розвитку. Вони активно долучаються до процесів як учасники сертифікації (418 осіб), а також як експерти з проведення інституційних аудитів (260 осіб) та сертифікації (691 особа). Щороку посилюється співпраця Управління з керівниками закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та фахової передвищої освіти області.
На часі – активна співпраця з обласною владою, зокрема з обласною державною адміністрацією та обласною радою. Постійна взаємодія із засновниками закладів освіти в громадах дає поштовх до прийняття стратегічних управлінських рішень на місцях.
— Однією з процедур, яка дозволяє побачити, що ховається за шкільними фасадами, є інституційний аудит. Відомо, що аудити можуть бути як плановими, так і позаплановими. Хто найчастіше ініціював позапланові аудити?
— Загалом Управління провело 38 інституційних аудитів (по Україні – 783). У 2025 році проведена найбільша кількість позапланових аудитів – 11. На Рівненщині спостерігалася унікальна для України ситуація: надзвичайно висока зацікавленість органів місцевого самоврядування. Адже з 11 аудитів 10 було ініційовано саме засновниками закладів. Це суттєво відрізняється від загальноукраїнської статистики, де 56% аудитів проводилися за заявами керівників. Такий показник свідчить про те, що громади розглядають аудит як дієвий інструмент для отримання об'єктивної картини та прийняття управлінських рішень. Вони прагнуть розуміти, куди інвестувати ресурси, щоб забезпечити максимальну якість освіти для своїх дітей. Водночас із 2026 року відновлено планові інституційні аудити: за перше півріччя їх уже проведено у восьми закладах.
— На Вашу думку, чи змінилося ставлення керівників закладів освітидо самої процедури інституційного аудиту? Чи досі панує стереотипне сприйняття аудиту як традиційної «перевірки», але під іншою назвою?
— Сьогодні ми поступово переходимо від культури контролю до культури розвитку. Саме в цьому полягає головна відмінність інституційного аудиту від колишніх перевірок. Якщо перевірка здебільшого фіксує стан справ на певний момент, то аудит допомагає відповісти на значно важливіше запитання: що саме потрібно змінити, аби школа стала кращою завтра. Тому і ставлення до цієї процедури трансформується. Найкраще підтвердження цьому – досвід тих закладів, які вже пройшли цей шлях.
— Які ж результати проведених аудитів, зокрема щодо безпеки та доступності?
— Загалом у закладах освіти області створені умови, які дозволяють навчатися в очному форматі. Це принципово важливо. Водночас в усіх відвіданих закладах безпековий простір потребує вдосконалення. Одне з головних завдань сьогодні – зробити укриття зручними для повноцінного навчання під час тривог та доступними для всіх без винятку дітей.
Важливий аспект – медичне обслуговування. У 2025-2026 навчальному році воно було організоване у 90% шкіл. Проте медичні кабінети функціонують лише у 70% закладів, і менше ніж половина з них повністю оснащені відповідно до вимог.
Актуальним залишається питання забезпечення умов для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Школи вже чимало зробили для базової зручності: забезпечено доступ до будівель та вільне пересування в кабінетах, триває облаштування спеціальних санітарних кімнат. Разом з тим такі вбиральні мають лише 18% шкіл. Ще одне ключове завдання – створення ресурсних кімнат: наразі близько 40% шкіл, де організовано інклюзивне навчання, їх не мають.
Не менш важливою за фізичну є психологічна безпека. Результати аудитів свідчать, що у закладах активізувалася робота з кібербезпеки, а загальна кількість випадків насильства зменшилася. Водночас п’ята частина опитаних підлітків зізнаються, що все ще стикаються з випадками насильства щодо себе.
— Які ще важливі тенденції вдалося простежити за результатами інституційних аудитів?
— Аудити засвідчили активну роботу педагогічних колективів над подоланням освітніх втрат. З цією метою всі педагоги коригують календарно-тематичне планування, проте лише чверть із них зважає на реальний рівень підготовки учнів.
Також ми бачимо дієве впровадження таких технологій, як особистісно орієнтоване навчання, педагогіка співробітництва та інформаційно-комунікаційні технології. Водночас це поки не охоплює всього спектра форм і методів організації навчальної діяльності.
Окремої уваги потребує система оцінювання – цей напрям потребує покращення у 82% закладів. Оцінювання ще не стало для учнів зрозумілим інструментом для відстеження власного поступу. Прийоми самооцінювання, взаємооцінювання та техніки формувального оцінювання використовуються несистемно, особливо в старшій школі.
Кадрова політика трансформується, але реальність диктує свої виклики. Нагальною проблемою залишається дефіцит фахівців: від практичних психологів і медиків до асистентів учителів та дефектологів, які забезпечують супровід дітей з ООП.
Культура академічної доброчесності стає фундаментом освітнього процесу, проте на практиці лише близько половини педагогів власним прикладом демонструють важливість дотримання цих норм. Ще менше вчителів (40%) обирають цей напрям для професійного розвитку. Загалом вектор їхньої педагогічної майстерності постійно коригується відповідно до вимог часу.
Позитивні зміни є і в управлінській діяльності: у 18% шкіл внутрішня система забезпечення якості освіти вже працює. Загалом управлінська сфера потребує вдосконалення у 64% закладів. Головний виклик сьогодні – відійти від паперового формалізму.
— Доречно згадати й про ще одну процедуру зовнішнього оцінювання – сертифікацію. Попри виклики воєнного часу, вона набирає обертів. Що мотивує вчителів брати в ній участь? Педагоги яких категорій та громад є найактивнішими?
— Сучасні та прогресивні педагоги розуміють: участь у сертифікації – це шанс не лише вдосконалити майстерність і долучитися до важливих освітніх змін, а й кинути виклик власному професійному “я”. Для вчителів це можливість заявити про себе, стати впевненішими та бути на крок попереду змін.
Сьогодні спільнота сертифікованих педагогів області налічує 418 осіб. Серед них: 331 вчитель початкових класів, 42 — української мови та літератури, 25 — історії, 15 — математики та 5 вчителів англійської мови. Цьогоріч майже половина учасників проходять сертифікацію вдруге, а вчителі початкових класів — навіть утретє. Найактивнішими протягом 2019–2025 років є Рівненська, Дубровицька, Радивилівська, Костопільська та Рокитнівська громади.
— Сертифікація стартувала у 2019 році. Чи змінилася процедура з того часу?
— Важливо, що сертифікація постійно вдосконалюється: внесено зміни до Положення, щороку оновлюються методики, а експерти проходять ґрунтовне навчання. Значущим нововведенням є те, що з 2026 року учасниками можуть бути всі педагоги, які мають навантаження не менше ніж 0,25 тарифної ставки за певною категорією. Тобто керівники та їхні заступники, які викладають відповідні предмети, тепер також мають право сертифікуватися. Цьогоріч такі фахівці вже зареєструвалися, проте результати будуть відомі лише в грудні – до того часу ця інформація залишається конфіденційною. Крім того, цього року вперше після участі у III етапі педагоги можуть скористатися процедурою апеляції, яка детально прописана у відповідному Положенні.
— Нещодавно було презентовано результати загальнодержавного моніторингу якості освіти в умовах воєнного стану (тестування з української мови та математики учнів 6-х і 8-х класів). Чи проводилися цьогоріч інші дослідження та як вони впливають на організацію навчання?
— Звісно, згадане дослідження не єдине. Зокрема, ми провели моніторинги щодо:
Важливо, що такі дослідження спрямовані на вчасну діагностику проблем. Їх результати ми обов’язково обговорюємо з практиками, щоб спільно випрацювати план дій та перетворити виявлені виклики на нові можливості для розвитку.
— Ви зазначили, що Управління впливає і на якість фахової передвищої освіти. Яким саме чином це відбувається?
— До повноважень Служби входить проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм (ОПП). Акредитація – це інструмент зовнішнього забезпечення якості, який дозволяє виявити сильні та слабкі сторони навчання. Ми бачимо, що щороку кількість заявок на акредитацію зростає. Це свідчить про готовність коледжів та закладів фахової передвищої освіти отримувати незалежну оцінку, яка підтверджує їхню відповідність стандартам і гарантує надання якісних освітніх послуг.
На Рівненщині цього навчального року акредитовано 31 освітньо-професійну програму у 9 закладах. Як зазначають керівники, така експертиза – це інструмент, що зміцнює імідж закладу, підтверджує високу якість викладання та відповідність освітніх програм вимогам сучасного ринку праці.
— Ви згадували про аналіз діяльності органів місцевого самоврядування. У чому його суть та актуальність?
— Головна мета такого аналізу — з'ясувати, як місцева влада дотримується освітнього законодавства та чи справді вона забезпечує інтереси своєї громади щодо якості освіти. Ми вивчаємо, як на конкретній території створюються умови для навчання, щоб кожна дитина мала доступ до якісних освітніх послуг.
Управління вже провело аналіз діяльності органів місцевого самоврядування у 14 громадах області. Він проводиться як з окремих актуальних питань (інклюзія, організація харчування, медичне обслуговування тощо), так і комплексно. За результатами кожна громада отримує детальний висновок та рекомендації щодо удосконалення діяльності.
— Які перспективи діяльності Управління на найближчий рік?
— Рух траєкторією вдосконалення, партнерська взаємодія та забезпечення якості освіти залишаються визначальними у нашій роботі. Ми продовжуємо розвивати кожен із напрямів: згідно з перспективним планом відбудуться інституційні аудити (як планові, так і за ініціативою засновників). Розшириться коло учасників сертифікації, а отже, зросте і кількість експертів. Також подано заявки від закладів фахової передвищої освіти на акредитацію ОПП — незабаром сформується графік на новий навчальний рік. Крім того, Управління планово аналізуватиме роботу органів місцевого самоврядування щодо забезпечення якості освіти у громадах.
У полі нашого зору залишаються ефективна комунікація зі школами Рівненщини, розширення партнерства та оперативне реагування на виклики часу. Важливим пріоритетом є дотримання законодавства, зокрема захист прав усіх учасників освітнього процесу.
Управління Державної служби якості освіти у Рівненській області продовжує «тримати руку на пульсі» галузі. Наша мета – вчасно діагностувати проблеми, уникати «аритмій» у системі та спільно забезпечувати високу якість освіти в регіоні, а отже, і в усій країні.
До слова, Управління Державної служби якості освіти у Рівненській області вже сім років поспіль відповідально, відкрито та впевнено працює задля забезпечення якості освіти Рівненщини.
— Що ж сьогодні у полі зору Управління? Чим особливий був 2025/2026 навчальний рік у контексті забезпечення якості освіти? Про досягнення та плани на майбутнє запитали начальника Управління Святослава СИДОРУКА.
— Попри те, що черговий навчальний рік знову минув в умовах воєнних викликів, освітяни області не просто стійко тримають стрій, але й розвивають та забезпечують якість освіти на всіх рівнях. Сьогодні команда Управління – це не лише наші працівники, а й велика спільнота педагогів, представників органів управління освітою, Рівненського ОІППО та центрів професійного розвитку. Вони активно долучаються до процесів як учасники сертифікації (418 осіб), а також як експерти з проведення інституційних аудитів (260 осіб) та сертифікації (691 особа). Щороку посилюється співпраця Управління з керівниками закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та фахової передвищої освіти області.
На часі – активна співпраця з обласною владою, зокрема з обласною державною адміністрацією та обласною радою. Постійна взаємодія із засновниками закладів освіти в громадах дає поштовх до прийняття стратегічних управлінських рішень на місцях.
— Однією з процедур, яка дозволяє побачити, що ховається за шкільними фасадами, є інституційний аудит. Відомо, що аудити можуть бути як плановими, так і позаплановими. Хто найчастіше ініціював позапланові аудити?
— Загалом Управління провело 38 інституційних аудитів (по Україні – 783). У 2025 році проведена найбільша кількість позапланових аудитів – 11. На Рівненщині спостерігалася унікальна для України ситуація: надзвичайно висока зацікавленість органів місцевого самоврядування. Адже з 11 аудитів 10 було ініційовано саме засновниками закладів. Це суттєво відрізняється від загальноукраїнської статистики, де 56% аудитів проводилися за заявами керівників. Такий показник свідчить про те, що громади розглядають аудит як дієвий інструмент для отримання об'єктивної картини та прийняття управлінських рішень. Вони прагнуть розуміти, куди інвестувати ресурси, щоб забезпечити максимальну якість освіти для своїх дітей. Водночас із 2026 року відновлено планові інституційні аудити: за перше півріччя їх уже проведено у восьми закладах.
— На Вашу думку, чи змінилося ставлення керівників закладів освітидо самої процедури інституційного аудиту? Чи досі панує стереотипне сприйняття аудиту як традиційної «перевірки», але під іншою назвою?
— Сьогодні ми поступово переходимо від культури контролю до культури розвитку. Саме в цьому полягає головна відмінність інституційного аудиту від колишніх перевірок. Якщо перевірка здебільшого фіксує стан справ на певний момент, то аудит допомагає відповісти на значно важливіше запитання: що саме потрібно змінити, аби школа стала кращою завтра. Тому і ставлення до цієї процедури трансформується. Найкраще підтвердження цьому – досвід тих закладів, які вже пройшли цей шлях.
— Які ж результати проведених аудитів, зокрема щодо безпеки та доступності?
— Загалом у закладах освіти області створені умови, які дозволяють навчатися в очному форматі. Це принципово важливо. Водночас в усіх відвіданих закладах безпековий простір потребує вдосконалення. Одне з головних завдань сьогодні – зробити укриття зручними для повноцінного навчання під час тривог та доступними для всіх без винятку дітей.
Важливий аспект – медичне обслуговування. У 2025-2026 навчальному році воно було організоване у 90% шкіл. Проте медичні кабінети функціонують лише у 70% закладів, і менше ніж половина з них повністю оснащені відповідно до вимог.
Актуальним залишається питання забезпечення умов для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Школи вже чимало зробили для базової зручності: забезпечено доступ до будівель та вільне пересування в кабінетах, триває облаштування спеціальних санітарних кімнат. Разом з тим такі вбиральні мають лише 18% шкіл. Ще одне ключове завдання – створення ресурсних кімнат: наразі близько 40% шкіл, де організовано інклюзивне навчання, їх не мають.
Не менш важливою за фізичну є психологічна безпека. Результати аудитів свідчать, що у закладах активізувалася робота з кібербезпеки, а загальна кількість випадків насильства зменшилася. Водночас п’ята частина опитаних підлітків зізнаються, що все ще стикаються з випадками насильства щодо себе.
— Які ще важливі тенденції вдалося простежити за результатами інституційних аудитів?
— Аудити засвідчили активну роботу педагогічних колективів над подоланням освітніх втрат. З цією метою всі педагоги коригують календарно-тематичне планування, проте лише чверть із них зважає на реальний рівень підготовки учнів.
Також ми бачимо дієве впровадження таких технологій, як особистісно орієнтоване навчання, педагогіка співробітництва та інформаційно-комунікаційні технології. Водночас це поки не охоплює всього спектра форм і методів організації навчальної діяльності.
Окремої уваги потребує система оцінювання – цей напрям потребує покращення у 82% закладів. Оцінювання ще не стало для учнів зрозумілим інструментом для відстеження власного поступу. Прийоми самооцінювання, взаємооцінювання та техніки формувального оцінювання використовуються несистемно, особливо в старшій школі.
Кадрова політика трансформується, але реальність диктує свої виклики. Нагальною проблемою залишається дефіцит фахівців: від практичних психологів і медиків до асистентів учителів та дефектологів, які забезпечують супровід дітей з ООП.
Культура академічної доброчесності стає фундаментом освітнього процесу, проте на практиці лише близько половини педагогів власним прикладом демонструють важливість дотримання цих норм. Ще менше вчителів (40%) обирають цей напрям для професійного розвитку. Загалом вектор їхньої педагогічної майстерності постійно коригується відповідно до вимог часу.
Позитивні зміни є і в управлінській діяльності: у 18% шкіл внутрішня система забезпечення якості освіти вже працює. Загалом управлінська сфера потребує вдосконалення у 64% закладів. Головний виклик сьогодні – відійти від паперового формалізму.
— Доречно згадати й про ще одну процедуру зовнішнього оцінювання – сертифікацію. Попри виклики воєнного часу, вона набирає обертів. Що мотивує вчителів брати в ній участь? Педагоги яких категорій та громад є найактивнішими?
— Сучасні та прогресивні педагоги розуміють: участь у сертифікації – це шанс не лише вдосконалити майстерність і долучитися до важливих освітніх змін, а й кинути виклик власному професійному “я”. Для вчителів це можливість заявити про себе, стати впевненішими та бути на крок попереду змін.
Сьогодні спільнота сертифікованих педагогів області налічує 418 осіб. Серед них: 331 вчитель початкових класів, 42 — української мови та літератури, 25 — історії, 15 — математики та 5 вчителів англійської мови. Цьогоріч майже половина учасників проходять сертифікацію вдруге, а вчителі початкових класів — навіть утретє. Найактивнішими протягом 2019–2025 років є Рівненська, Дубровицька, Радивилівська, Костопільська та Рокитнівська громади.
— Сертифікація стартувала у 2019 році. Чи змінилася процедура з того часу?
— Важливо, що сертифікація постійно вдосконалюється: внесено зміни до Положення, щороку оновлюються методики, а експерти проходять ґрунтовне навчання. Значущим нововведенням є те, що з 2026 року учасниками можуть бути всі педагоги, які мають навантаження не менше ніж 0,25 тарифної ставки за певною категорією. Тобто керівники та їхні заступники, які викладають відповідні предмети, тепер також мають право сертифікуватися. Цьогоріч такі фахівці вже зареєструвалися, проте результати будуть відомі лише в грудні – до того часу ця інформація залишається конфіденційною. Крім того, цього року вперше після участі у III етапі педагоги можуть скористатися процедурою апеляції, яка детально прописана у відповідному Положенні.
— Нещодавно було презентовано результати загальнодержавного моніторингу якості освіти в умовах воєнного стану (тестування з української мови та математики учнів 6-х і 8-х класів). Чи проводилися цьогоріч інші дослідження та як вони впливають на організацію навчання?
— Звісно, згадане дослідження не єдине. Зокрема, ми провели моніторинги щодо:
- організованого початку 2025/2026 навчального року;
- якості корекційно-розвиткових занять;
- ефективності використання субвенції на підтримку дітей з особливими освітніми потребами.
Важливо, що такі дослідження спрямовані на вчасну діагностику проблем. Їх результати ми обов’язково обговорюємо з практиками, щоб спільно випрацювати план дій та перетворити виявлені виклики на нові можливості для розвитку.
— Ви зазначили, що Управління впливає і на якість фахової передвищої освіти. Яким саме чином це відбувається?
— До повноважень Служби входить проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм (ОПП). Акредитація – це інструмент зовнішнього забезпечення якості, який дозволяє виявити сильні та слабкі сторони навчання. Ми бачимо, що щороку кількість заявок на акредитацію зростає. Це свідчить про готовність коледжів та закладів фахової передвищої освіти отримувати незалежну оцінку, яка підтверджує їхню відповідність стандартам і гарантує надання якісних освітніх послуг.
На Рівненщині цього навчального року акредитовано 31 освітньо-професійну програму у 9 закладах. Як зазначають керівники, така експертиза – це інструмент, що зміцнює імідж закладу, підтверджує високу якість викладання та відповідність освітніх програм вимогам сучасного ринку праці.
— Ви згадували про аналіз діяльності органів місцевого самоврядування. У чому його суть та актуальність?
— Головна мета такого аналізу — з'ясувати, як місцева влада дотримується освітнього законодавства та чи справді вона забезпечує інтереси своєї громади щодо якості освіти. Ми вивчаємо, як на конкретній території створюються умови для навчання, щоб кожна дитина мала доступ до якісних освітніх послуг.
Управління вже провело аналіз діяльності органів місцевого самоврядування у 14 громадах області. Він проводиться як з окремих актуальних питань (інклюзія, організація харчування, медичне обслуговування тощо), так і комплексно. За результатами кожна громада отримує детальний висновок та рекомендації щодо удосконалення діяльності.
— Які перспективи діяльності Управління на найближчий рік?
— Рух траєкторією вдосконалення, партнерська взаємодія та забезпечення якості освіти залишаються визначальними у нашій роботі. Ми продовжуємо розвивати кожен із напрямів: згідно з перспективним планом відбудуться інституційні аудити (як планові, так і за ініціативою засновників). Розшириться коло учасників сертифікації, а отже, зросте і кількість експертів. Також подано заявки від закладів фахової передвищої освіти на акредитацію ОПП — незабаром сформується графік на новий навчальний рік. Крім того, Управління планово аналізуватиме роботу органів місцевого самоврядування щодо забезпечення якості освіти у громадах.
У полі нашого зору залишаються ефективна комунікація зі школами Рівненщини, розширення партнерства та оперативне реагування на виклики часу. Важливим пріоритетом є дотримання законодавства, зокрема захист прав усіх учасників освітнього процесу.
Управління Державної служби якості освіти у Рівненській області продовжує «тримати руку на пульсі» галузі. Наша мета – вчасно діагностувати проблеми, уникати «аритмій» у системі та спільно забезпечувати високу якість освіти в регіоні, а отже, і в усій країні.
