Якщо завтра війна…

Ніколи ще, здається, за всі тридцять років незалежності України не переживав наш народ такої великої тривоги з причини цілком ймовірного повномасштабного нападу Російської Федерації. На всіх каналах у ЗМІ тільки й мови, що про ймовірний напад. Про це застерігає нас увесь світ.
Іноземні розвідки та ЗМІ оприлюднюють все нові й нові шокуючі факти та знімки про перекидання сили російських військ все ближче до кордонів України. Про те, що ця тривога не безпідставна, свідчить величезна кількість візитів президентів, прем’єрів, представників урядів та послів різних іноземних держав та надання Україні найрізноманітнішої допомоги як фінансами, так і боєприпасами, військовою технікою т. ін..
Що думає та каже українська влада?
Натомість українська влада закликає до спокою та запевняє, що все під контролем і взагалі ніякої війни не буде. Що це Росія намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, а гострими дискусіями про ймовірну війну залякати українців та примусити до виконання Мінських домовленостей, які вкрай невигідні Україні і неприйнятні, бо це шлях до нашої капітуляції перед агресором.
Президент України Володимир Зеленський закликав українців не панікувати і не бігти за гречкою, за що українці в мережах його висміяли й закидали фотожабами. Бажання діяти навпаки до заклику ґаранта посилилось після того, як приблизно в тому ж часі, коли заспокоював українців, президент України дав інтерв’ю закордонним виданням, де припустив, що російські війська можуть спробувати окупувати Харків. На пресконференції український президент заявив іноземним ЗМІ, що ситуація на кордоні не більш напружена, ніж на початку 2021 року, а висловлювання західних лідерів про наближення війни шкодять українській економіці.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також закликав «не вірити апокаліптичним прогнозам» і не збирати «тривожні валізки», хоч висловився про різні сценарії наступу Російської Федерації на територію України та запевнив, що в разі нападу Україна має потужну армію та готова до будь-якого розвитку сценарію.
Закликав громадян спати спокійно і міністр оборони України Олексій Резніков. «Наші Збройні сили готові дати відсіч ворогу. Не переживайте, спіть спокійно. Не потрібно мати жодної «тривожної валізи», – висловився міністр.
Проте низка політиків, серед яких колишній голова Верховної Ради, позафракційний нардеп Дмитро Разумков та прем’єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк закликали Зеленського до обговорення ситуації з парламентарями. Частина політиків обурювалася тривалими канікулами українських нардепів у час, коли весь світ кричить про небезпеку на кордонах України.
П’ятий президент України та нардеп від «Європейської солідарності» Петро Порошенко закликав до об’єднання патріотичних сил перед російською загрозою.
24 січня на засіданні Ради національної безпеки і оборони таки розглянули питання щодо захисту країни від зовнішніх і внутрішніх загроз. Хоч після засідання секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що ситуація є контрольованою. «Дуже багато такої парамілітаристики з’являється у ЗМІ», – заявив він і закликав представників медіа «трошки зменшити існуюче напруження».
В той же час наприкінці січня Державний департамент США дав дозвіл на добровільний від’їзд американських службовців із посольства у Києві та зобов’язав виїхати членів їхніх родин. Евакуацію членов сімей дипломатів розпочали й Австралія та Німеччина. Водночас Велика Британія оголосила про виїзд частини співробітників посольства.
Що думають і роблять прості українці?
Сьогодні, в час, коли у кожного українця перед очима його смартфон чи айфон, людей обдурити не можна. У мережах масово шириться й ретельно обговорюється кожна новина. Кожен намагається звести докупи різні джерела й проаналізувати ситуацію. Тож у нинішній критичній ситуації ще більше посилилась недовіра українців до влади. Люди воліють, щоб із ними не розмовляли як із дітьми, розповідаючи про шашлики та відмовляючи від закупів продуктових запасів, а відверто вели мову щодо того, як їм готуватися до ймовірної загрози. Адже кожен українець у тривозі за свою родину й хоче знати, як він має її захистити, де розташоване найближче бомбосховище і чи буде воно забезпечене необхідним запасом води, їжі і всього необхідного.
Українці в цій ситуації, як колись на Майдані, виявили свою зрілість, згуртованість і, не очікуючи вказівок влади, стали думати, як їм організувати територіальну самооборону на місцях. Низова влада на відміну від верховної ближча до народу і діє відповідно до ситуації. Так міський голова Києва Володимир Кличко з власної ініціативи організував зустріч голів міст України, після якої закипіла робота по організації територіальної оборони як у столиці, так і на місцях.
Формування бригад територіальної оборони
розпочалося в усіх регіонах України. Не виняток і наше місто Рівне. Депутати Рівненської міської ради на позачерговій четвертій сесії розглянули питання облаштування приміщення, де буде розміщено штаб регіонального управління в Західній Україні. Одноголосно прийняли рішення – підтримати прохання військових та виділити їм приміщення для повноцінної роботи. Воно знаходитиметься у Рівному за адресою Дубенська 71а.
Станом на початок лютого територіальна оборона у Рівному укомплектована орієнтовно на 70 відсотків. Люди активні, свідомі й готові ставати за захист міста та країни.
Хоч Рівненський міський голова Олександр Третяк наголосив, що жодних самовільних формувань бути не повинно. Усі бажаючі вступити до лав ЗСУ, можуть звертатися до військкомату за адресою Грабник, 2.
Хоч питання, чому не надається для мешканців міста інформація про стан та наявність діючих бомбосховищ та іншого можливого укриття у разі загрози, поки що зависло в повітрі. А от про безпеку дітей у надзвичайних ситуаціях не лише говорили, але й розпочали перевірку захисних споруд, що розміщені безпосередньо в навчальних закладах. Так у Рівному на базі управління освіти є 17 споруд цивільного захисту.
Практично усі вони обмежено готові. Після ретельного огляду управління освіти отримає рекомендації, що потрібно доробити, аби укриття були готові.
Посилення ЗСУ та плани зі скасування призову
Президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби в Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії».
«Цей указ не тому, що скоро війна — цей указ для того, щоб скоро і надалі був мир в Україні» — пояснив глава держави.
У документі сказано, що чисельність ЗСУ за три роки збільшиться на 100 тисяч. Також йдеться про підвищення виплат військовослужбовцям, зокрема, про збільшення грошового забезпечення усіх військових до рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат. А також про збільшення терміну дії контрактів, розробку концепцій житлового забезпечення військовослужбовців, ветеранів, членів їхніх сімей; систему кар’єрного росту офіцерів.
А ще в Україні планують скасувати призов на строкову військову службу. Про це йдеться в Указі президента від 1 лютого.
Володимир Зеленський доручив Кабміну забезпечити підготовку та внести на розгляд парламентом законопроєкт подо «запровадження моделі інтенсивної системи військового вишкілу як можливої альтернативної форми проходження строкової служби та припинення призову громадян України на строкову військову службу з 1 січня 2024 року».