Державна мова в освітньому процесі й не лише…
- 9-08-2024, 11:43
- БЛОГИ
Мовне питання в контексті забезпечення якості освітнього процесу актуальне? Чи на 33 рік незалежності, одинадцятий рік воєнної агресії росії та третій рік повномасштабного вторгнення можна стверджувати, що українська мова утвердилась на позиціях використання в освітньому процесі та повсякденному спілкуванні? Чи виконуються й дотримуються норми мовного законодавства в освітній галузі?
Власне, ці та інші питання щодо функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти було досліджено Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови під час ІІ циклу загальнодержавного моніторингового дослідження.
У контексті загального звіту, який було нещодавно презентовано Головою Державної служби якості освіти України Русланом Гураком, виокремимо ті моменти, які стосуються Західного макрорегіону, у який разом із Волинською, Закарпатською, Івано-Франківською, Львівською, Тернопільською, Хмельницькою та Чернівецькою областями увійшла й Рівненщина.
Що ж з’ясували?
В основному, норм мовного законодавства дотримано, зокрема, під час роботи з навчальними матеріалами українською мовою послуговуються 100% опитаних педагогів, за версією учнів та батьків – 99%. У спілкуванні з колегами по роботі 96% учителів (Рівненська область – 98,5%) також підтримують розмову виключно державною мовою.
Проте є окремі моменти, які варто взяти до уваги. Зокрема, частка учнів, які розмовляють між собою виключно українською мовою на перервах, складає 74%. Неоднозначна ситуація щодо використання мови учасниками освітнього процесу в повсякденному житті:
- виявляється, мова медіапростору має значення для близько 65% учнів, учасників опитування, до того ж кожен п’ятий учень/учениця не визначилися з відповіддю на це питання;
- тільки українську мову як мову комунікації у соціальних мережах називає лише половина опитаних здобувачів освіти (Рівненська область – 43%), переважно українську – третина;
- щодо батьків, то 87% опитаних комунікує у соціальних мережах тільки українською, 10% – переважно українською мовою, ще близько 2% – українською та російською однаковою мірою. Не використовують соціальних мереж 1% опитаних батьків;
- 0,5% опитаних педагогів зазначили про комунікацію в соцмережах українською та російською мовою однаковою мірою, інші комунікують українською;
- тільки українською у колі друзів/за межами дому та школи спілкуються – 70 % учнів (Рівненська область – 66%), переважно українською – 20% (Рівненська область – 29%). Ще 4% старшокласників спілкуються за межами дому та школи українською й російською однаковою мірою.
Щодо мови спілкування в родинах: тут є розбіжості, у відповідях батьків та дітей, зокрема, 92% опитаних батьків стверджує, що спілкуються тільки українською, водночас, це підтверджує тільки 74% дітей. Про те, що в родинах спілкуються переважно українською зазначило 17% учнів й 5% батьків; українською та російською однаковою мірою – 3% учнів та 0,8% батьків.
Серед чинників, які стримують використання державної мови у всіх сферах життя опитані називають: звичку спілкуватись іншою мовою або ж використовувати не український медіа- та інтернет-контент, упередженість оточення до спілкування українською, недостатній рівень володіння державною мовою. Більше половини опитаних також зазначили, що після агресії російської федерації зросло бажання покращити свій рівень володіння української мови та/або вивчити її.
Власне, ці та інші питання щодо функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти було досліджено Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови під час ІІ циклу загальнодержавного моніторингового дослідження.
У контексті загального звіту, який було нещодавно презентовано Головою Державної служби якості освіти України Русланом Гураком, виокремимо ті моменти, які стосуються Західного макрорегіону, у який разом із Волинською, Закарпатською, Івано-Франківською, Львівською, Тернопільською, Хмельницькою та Чернівецькою областями увійшла й Рівненщина.
Що ж з’ясували?
В основному, норм мовного законодавства дотримано, зокрема, під час роботи з навчальними матеріалами українською мовою послуговуються 100% опитаних педагогів, за версією учнів та батьків – 99%. У спілкуванні з колегами по роботі 96% учителів (Рівненська область – 98,5%) також підтримують розмову виключно державною мовою.
Проте є окремі моменти, які варто взяти до уваги. Зокрема, частка учнів, які розмовляють між собою виключно українською мовою на перервах, складає 74%. Неоднозначна ситуація щодо використання мови учасниками освітнього процесу в повсякденному житті:
- виявляється, мова медіапростору має значення для близько 65% учнів, учасників опитування, до того ж кожен п’ятий учень/учениця не визначилися з відповіддю на це питання;
- тільки українську мову як мову комунікації у соціальних мережах називає лише половина опитаних здобувачів освіти (Рівненська область – 43%), переважно українську – третина;
- щодо батьків, то 87% опитаних комунікує у соціальних мережах тільки українською, 10% – переважно українською мовою, ще близько 2% – українською та російською однаковою мірою. Не використовують соціальних мереж 1% опитаних батьків;
- 0,5% опитаних педагогів зазначили про комунікацію в соцмережах українською та російською мовою однаковою мірою, інші комунікують українською;
- тільки українською у колі друзів/за межами дому та школи спілкуються – 70 % учнів (Рівненська область – 66%), переважно українською – 20% (Рівненська область – 29%). Ще 4% старшокласників спілкуються за межами дому та школи українською й російською однаковою мірою.
Щодо мови спілкування в родинах: тут є розбіжості, у відповідях батьків та дітей, зокрема, 92% опитаних батьків стверджує, що спілкуються тільки українською, водночас, це підтверджує тільки 74% дітей. Про те, що в родинах спілкуються переважно українською зазначило 17% учнів й 5% батьків; українською та російською однаковою мірою – 3% учнів та 0,8% батьків.
Серед чинників, які стримують використання державної мови у всіх сферах життя опитані називають: звичку спілкуватись іншою мовою або ж використовувати не український медіа- та інтернет-контент, упередженість оточення до спілкування українською, недостатній рівень володіння державною мовою. Більше половини опитаних також зазначили, що після агресії російської федерації зросло бажання покращити свій рівень володіння української мови та/або вивчити її.
Як бачимо, позитивні тенденції є, проте маємо й над чим працювати… Важливо, входячи в новий навчальний рік об’єднати зусилля (вкотре), щоб нарешті у всіх просторах України державна мова звучала впевнено та вповні, бо це саме та перемога, яка є невід’ємною складовою такої довгоочікуваної Перемоги над спільним ворогом.
