Чи планують українські вчителі повертатися з-за кордону

За даними МОН, за кордоном перебуває 22 тисячі українських вчителів (389 – із Рівненщини). Щоправда, чотири місяці тому таких було понад 30 тисяч (із Рівненщини – понад 760). Як бачимо, українські педагоги поступово повертаються на Батьківщину. Державна служба якості освіти дізналася про наміри вчителів повернутися додому.

За оприлюдненими результатами опитування, 87 % вчителів планують повернутися в Україну, зокрема 14 % – до початку 2022-2023 навчального року, якщо буде відновлене очне навчання в закладі освіти, де вони працюють.

Серед інших передумов повернення найчастіше виокремлені:

• закінчення бойових дій;
• безпекова ситуація в регіоні та країні;
• бажання працювати в Україні.

11,4 % педагогів наразі не ухвалили рішення щодо повернення в Україну здебільшого через такі причини:

• нестабільна ситуація;
• відсутність житла;
• хвилювання за здоров’я та психологічний стан власних дітей;
• різке зменшення заробітної плати;
• бажання набути нового професійного досвіду, вивчити мову й здобути нові знання.

1,6 % респондентів зазначили, що не планують повертатися в Україну через відсутність житла та сімейні обставини.

Бажання вчителів продовжувати педагогічну кар’єру в Україні

З-поміж респондентів, які планують повернутися в Україну, 97 % зазначили, що продовжать свою педагогічну діяльність, 2 % – не визначилися, а 1% – не мають такого бажання.

13 учителів (4,1 %), з числа опитаних, звільнилися з роботи протягом часу перебування за кордоном.

Стан організації дистанційного навчання під час воєнного стану

На думку 70 % респондентів дистанційне навчання під час воєнного стану порівняно з періодом пандемії зазнало суттєвих змін. Зокрема, через безпекову ситуацію на територіях, де проживають учні:

• погіршився психологічний стан дітей;
• відсутня можливість вийти на зв’язок у зв’язку з обстрілами, повітряними тривогами тощо.

Також виникали проблеми з синхронним навчанням, оскільки діти перебували у різних часових поясах.

Частина педагогів (7,6 %) виокремили позитивні зміни:

• учні стали активнішими під час занять (імовірно, причиною цьому – підтримка батьків, які мали змогу більше часу проводити з дітьми);
• з’явилося більше відеоконтенту для використання під час уроків.

17 % педагогів не відчули суттєвих змін у дистанційному навчанні під час воєнного стану порівняно з періодом пандемії, а 13 % – не змогли дати однозначної відповіді, оскільки не були залучені до освітнього процесу (перебували в простої/відпустці).

Професійні потреби вчителів під час воєнного стану

На думку опитаних педагогічних працівників розв’язати проблеми, що виникали під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану, можна через:

• вирішення технічних питань (інтернет, мобільний зв’язок, гаджети) (21%);
• повернення додому у зв’язку з закінченням війни (10,5%);
• психологічну допомогу та психологічний супровід учителів і учнів (3,5%);
• наявність паперових книг (1%);
• створення єдиного порталу електронних журналів (0,6%).

Підвищення кваліфікації вчителів у країнах тимчасового перебування

71 % респондентів зазначили, що їм не пропонували пройти підвищення кваліфікації чи працевлаштуватися у школах країни перебування, 3 % цікавилися цією темою, однак не знайшли потрібної інформації, 5 % отримували пропозиції щодо працевлаштування, але не за спеціальністю або ж на волонтерських засадах.

63,5 % вчителів готові пройти підвищення кваліфікації за місцем тимчасового перебування за наявності такої можливості. Прийнятним строком для проходження підвищення кваліфікації 35 % педагогів вказали 1 міс., 18 % – 3 міс., 4,4 % – 1 рік, 6,3 % влаштує будь-який запропонований.

Найбільшою перепоною у підвищенні кваліфікації педагоги називають мовний бар’єр. Лише 2,9 % респондентів добре розуміють співрозмовників і можуть висловлюватися на будь-які теми, 15 % розуміють основний зміст у повсякденному спілкуванні, можуть висловлюватися на повсякденні теми, 38,7 % розуміють загальновживані висловлювання при спілкуванні, можуть використовувати прості речення для опису своїх потреб, 35 % можуть лише розповісти про себе в кількох реченнях, представитися.

Усі респонденти відзначили доброзичливе ставлення громадян країн, в яких вони зараз вимушено перебувають.

Довідково:

Педагогічні працівники, з якими проведено інтерв’ю, перебувають за кордоном від двох до чотирьох місяців (станом на червень 2022 року).

Індивідуальні інтерв’ю пройшли 315 педагогічних працівників із 29-ти країн перебування. Найбільша кількість респондентів перебуває в Польщі – 93 особи (29,5% від загальної кількості респондентів), Німеччині – 85 осіб (27%), Чехії – 20 осіб (6,3%), Словаччині – 13 осіб (4,1%), Болгарії – 12 осіб (3,8%), Франції – 11 осіб (3,5%), Італії, Нідерландах – по 9 осіб (по 2,9%), Австрії – 8 осіб (2,5%), Великій Британії, Литві – по 7 осіб (2,2%).

Педагогічний стаж респондентів варіюється від 1 до 52 років: до 5-ти років включно – 44 особи (14%), 6-10 років – 55 осіб (17,5%), 11-15 років – 64 особи (20,3%), 16-20 років – 47 осіб (14,9%), 21-25 років – 36 осіб (11,4%), 26-30 років – 29 осіб (9,2%), понад 30 років – 40 осіб (12,7%).