Порятунок тих, хто топиться – у їхніх руках!
11-11-2021, 16:32. Разместил: Kordonets
Україну затрясло. Як на передовій затрясло. Бо це теж війна. Ця невидима зараза пожирає людей в рази більше, як на фронті. Тривога й хвилювання з приводу нестачі місць у лікарнях, нестачі ряді регіонів кисню, а головне - нестачі медичного персоналу.
За даними МОЗ наразі у «червоній» зоні епідемічної небезпеки вже п’ятнадцять областей. Зокрема, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька, Одеська, Миколаївська, Київська, Сумська, Чернігівська, Львівська, Івано-Франківська, Житомирська, Хмельницька та наша - Рівненська.
Хвороба не вибирає – схід, центр чи захід. З 1 листопада у червону зону вступила й столиця України. Приголомшили останні показники за кількістю добової смертності від коронавірусної інфекції: Україна посіла друге місце у світі.
Так, у п’ятницю 29 жовтня, від наслідків COVID-19 в Україні померло 541 осіб. При цьому, більше, ніж в Україні, добова смертність виявилася лише в Росії – 1160 померлих.
Така природа людини, чи то в нас вже така ментальність: поки грім не вдарить – мужик не перехреститься. Рекорд щеплень в Україні зарестрували лиш тоді, як статистика захворювань і смертності сягнула піку. Щоб за добу вакцинувалися понад 317 тисяч людей, такого донині ще не було.
Та чи тільки сумна статистика підштовхнула до цього наших громадян? Скоріше – безвихідь. Коли ти не можеш без сертифіката щеплень їхати в інше місто чи за межі своєї області, а на роботі тобі зробили останнє попередження: не вакцинуєшся – ми змушені тебе звільнити, то при такому розкладі хоч не хоч, а мусиш. Ті, котрі мають свій маленький бізнес – якесь кафе чи крамничку, також постали перед складним вибором: або закрити й сидіти вдома, або зобов’язати працівників вакцинуватися. Щодо шкіл, дитячих садочків, тих сфер діяльності, працівники яких контактують з людьми – тут також вибору не залишається. Хочеш працювати – вакцинуйся.
Ставлення в людей до того, що відбувається, неоднозначне. Суспільство наелектризоване до краю й розділилося на вакцинованих та антивакцинаторів. Сутички й конфлікти доходять до бійок, до розлучень в сім’ях. Нарікають на владу. Навіть клянуть. Хоча, поставте, шановні, кожен себе на місце тієї влади! Як би чинили ви, коли б опинилися в такій скрутній ситуації? Людей вже нема куди класти: ліжка в лікарнях, особливо кисневі, всі заповнені. В багатьох регіонах зафіксовано брак кисню. Деяких людей не змогли врятувати саме через цю прикру обставину. Темп наступу вірусу шалений. Чи можна в такій ситуації недооцінювати рівень загрози? Чи можна й далі толерувати й гратися в демократію, ризикуючи життям людей?
У достатньо важкій ситуації опинилися керівники підприємств. Адже через банальну відмову від вакцинації вони змушені звільняти своїх людей, навіть хороших працівників, без яких підприємству буде важко обійтися.
Розмовляємо з директоркою Торгового центру-Д Оленою Нездюр.
- Як у вас справи з вакцинацією?- Наше підприємство зіштовхнулося із вкрай низькою активністю людей щодо вакцинації.
- В чому, гадаєте, тут причина?
- Мені здається, що вкрай мало було роз’яснювальної роботи серед населення. І цей інформаційний вакуум заповнився фейковою інформацією антивакцинального характеру. Те, що люди скидають один одному в мережах і в це вірять, це суща нісенітниця, маячня. Але люди вірять. Люди паралізовані страхом. Їм бачиться пастка вже у тому, що вакцину дають безкоштовно. Ось як спрацювала фейкова інформація.
- Спрацювало, мабуть, і те, що наші люди не вірять ніякій владі - ні центральній, ні місцевій.
- Так, це очевидно. Та що робити нам, керівникам підприємств, коли нам у червоній зоні поставили умову: хочете працювати –вакцинуйте своїх працівників. Лиш перед загрозою припинення діяльності підприємства виросла статистика бажаючих вакцинуватися.
А тепер будемо спостерігати, якою буде реакція перевіряючих. Якщо прийдуть із наміром посадити нас на локдаун – це одна історія. А якщо лиш із наміром натиснути, щоб нас усіх вакцинувати – то друга.
- А яке ваше бачення? Що б ви робили на місці влади?
- Треба дати можливість людям вакцинуватися – таке моє бачення. Але при цьому треба дати можливість людям працювати. Не можна отримати дві дози вакцини за три дні. До того ж у центрах вакцинації великі черги… Треба було активніше працювати з людьми влітку. А то всі розслабилися, думаючи, що вже вірусу не буде…
- Допускаєте таке, що ваше підприємство можуть закрити на карантин?
- Якщо буде спроба закрити нас на локдаун – вакцинація піде на спад. Якщо мене змушують сидіти вдома, то краще я пересиджу і вакцинуватися не буду – така в людей логіка. Бо, чого гріха таїти, люди вакцинуються не від великого бажання, а від того, що це умова, за якої можна потрапити на роботу. Тож, як на мене, треба дати можливість працювати вакцинованим працівникам. Досвід Моршина показує: якщо вакциновано більш як 70 відсотків населення, то взагалі інфікованих нема. Ми, керівники, виконуємо всі вимоги, ведемо роз’яснювальну роботу серед підприємців. Тобто робимо те, чого не допрацювали органи влади. І сподіваємось, що влада робитиме зважені кроки, прийматиме зважені рішення. Рубати сьогодні з плеча і закривати всіх на локдаун, це не мудре рішення. Карантин зразу ж позначиться на економіці.
Марта ПІДЛІСНА
Вернуться назад