Згадаймо велику скульпторку Теодозію Бриж у день її народження. Сьогодні їй могло б виповнитися 92 роки.
18-02-2021, 16:59. Разместил: Kordonets
18 лютого 1929 року народилася велика українська художниця - скульпторка Теодозія БРИЖ. Наша краянка, родом із села Бережниця Дубровицького району. Жила, творила у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі. Понад дві сотні скульптур - її спадок, дарунок своїм нащадкам. Це була її місія. Так вона сприймала свою творчість, поклавши на цей вівтар своє життя, здоров'я і навіть сімейне щастя. "Фана дорого заплатила за свою творчість. Не знаю, хто б ще так зміг працювати, як вона", - сказала мені в інтерв'ю професорка Львівської академії мистецтв, художниця, близька товаришка Бриж Марта Василівна Токар (царство небесне цій світлій людині, багатьом рівнянам з мистецького кола вона знайома).
Теодозія Бриж – дивовижний феномен. Розповідати про її творчість манерою обмеженою газетними шпальтами – справа невдячна. Під час роботи над історичними постатями всім своїм духовним станом Теодозія була з ними, серед них, у їхньому середовищі, складному трагічному та героїчному житті. Глибоко його вивчала з історичних джерел, ретельно занотовувала, зарисовувала такі факти з життя і діяльності своїх героїв, що могла здивувати не одного фахівця-історика. А тоді, озброївшись знаннями, вже на рівних вела з ними невпинний діалог. Не раз Данило Галицький, вчений Юрій Дрогобич(Котермак) син гетьмана Пилипа Орлика Григір чи інші образи приходили в її сни.
В час цькування всього українського, репресій і гонінь на митців і мистецтвознавців, дівчина з глибокого Полісся у 1954 році обирає темою своєї дипломної роботи постать князя Данила Галицького. І завдяки цій роботі отримує визнання. Згодом її приймають до спілки художників і навіть виділяють майстерню, що було для неї тоді неабияким успіхом і справжнім щастям. В 60-70-ті роки вона ліпитиме батька Данила Галицького – князя Романа Мстиславича, його матір – княгиню Анну. Вона виліпить два талановиті пам’ятники малолітніх княжичів - братів Данила (Галицького) і Василька, які після смерті батька, переслідувані боярами мусили переховуватись. До постаті Данила Галицького вона ще і ще повертатиметься протягом усього свого мистецького життя. Зліпить його в мудрій поставі державного мужа, в іншому творі – сидячого в тяжкій задумі над королівською короною, зліпить його і в діалозі з молодою людиною, нашим сучасником. Покаже у скульптурі не тільки Данила на різних етапах його життя, але і його брата князя Василька, князів Ярослава Мудрого, князя Святослава, вбитого під Сколе своїм братом Святополком Окаянним.
Скульпторка увічнила тих наших співвітчизників, котрі залишили вагомий слід в літературі, науці, громадській чи релігійній діяльності. Це вчений астроном і медик, перший ректор Болонського університету і учитель знаменитого Коперника Юрій Дрогобич (Котермак), українські поети Тарас Шевченко, Маркіян Шашкевич, Григорій Сковорода.
Створила вона і маловідомий нам образ митрополита ХІV Петра Ратенського, родом з Волині, зусиллями якого поширена християнська віра на Московію й основана автономна патріархія. Нею увічнено образи першого патріарха Київського і всієї Руси-України Мстисла́ва (Степан Скрипник) та кардинала Йосипа Сліпого. Є в доробку Бриж скульптури, створені за біблійними мотивами, як серія пророків Ісайї та Єремії, розп’яття Христа.
Багато років працювала Теодозія Марківна над літературними персонажами до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» й створила неповторні образи Мавки й Лукаша, Русалки, Перелесника та інших персонажів, які поруч із пластичними композиціями «Ікар», «Двоє», «Перемога» та іншими є шедевром садово-паркової пластичної скульптури. Є у творчій скарбниці великої скульпторки така вражаюча багатообразна скульптурна композиція, як «Дорога», навіяна творчістю Василя Стефаника.
Географія розташування встановлених у бронзі, камені чи цементі скульптур Бриж головним чином зосереджена в Галичині та на Волині. Ряд барельєфів та меморіальна скульптура належить Львову, княжий цикл зосереджено у Володимирі Волинському, пам’ятник Ярославу Мудрому височить у Богуславі, вченому Юрієві Дрогобичу-Котермаку – в Дрогобичі, меморіал князеві Святославу встановлено на місці його загибелі у Сколе біля Гребенева.
У парковій зоні біля музею Лесі Українки в Колодяжному розташовані триметрові постаті Мавка, Лукаш і Доля. Інша Мавка з Лукашем прикрашають сквер біля санаторію «Лісова пісня» у Шацьку. Пам’ятник поету Шашкевичу височить у його рідному селі Новосілки Буського району, що на Львівщині, а на батьківщині скульпторки у селі Бережниця Дубровицького району, що на Рівненському Поліссі, ще у 1964 році встановлено погруддя Тарасові Шевченку.
Розп’яття Христа роботи Бриж на фоні 74-метрової багатофігурної композиції в мозаїці роботи Євгена та Яреми Безнісків встановлено 1995 року в Золочеві на честь українських патріотів, закатованих радянським режимом. Вже після смерті великої скульпторки зусиллями її чоловіка Євгена Безніска та мецената Ігоря Никоненка з Богуслава цей же проект розп’яття Ісуса Христа відтворили у камені та поставили в 2013 році біля церкви у її рідному селі.
На жаль, тільки 26 пам’ятників і пам’ятних знаків встигла поставити за свого життя. Ще шість скульптур встановлено зусиллями її чоловіка художника-графіка Євгена Безніска та сина Яреми. Тридцять три роботи скульпторки у вигляді гіпсових моделей нині зберігаються в запасниках Олеського замку, її перша скульптура Данилові Галицькому та кілька персонажів, створених за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки експонуються у Львівському історичному музеї. Є роботи Бриж і в інших львівських музеях.
З кількадесят скульптур так і не вийшли зі стін творчої робітні скульпторки і побачити їх можна тільки відвідавши майстерню Бриж у Львові, на вул. Мартовича, 5, що в 2001 році стала музеєм.
Ця красива й геніальна жінка варта того, аби її ім'я стояло в одному ряду з Лесею Українкою, Оленою Телігою, Ліною Костенко. Варта того, аби ми її пам'ятали шанували її творчість.
Людмила Марчук
Вернуться назад